1. Літературне слововживання

обніжок

Жка. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами тощо. Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку (Григорій Тютюнник); Наче це косарі перед новою загінкою полягали на обніжку, дають відпочити рукам і ногам (Ю.Яновський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обніжок — обні́жок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. обніжок — Обміжок, межник; пор. МЕЖА. Словник синонімів Караванського
  3. обніжок — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  4. обніжок — -жка, ч. 1》 Вузька неорана смуга землі між ланами, городами і т. ін. 2》 розм. Перекладка, поперечка між ніжками стола або стільця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обніжок — ОБНІ́ЖОК, жка, ч. 1. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами і т. ін. Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка (Укр.. присл.., 1955, 97); Семен дійшов до обніжка. Він витяг плуга і перекинув його набік (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. обніжок — ОБНІ́ЖОК, жка, ч. 1. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами і т. ін. Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка (прислів'я); Семен дійшов до обніжка. Він витяг плуга і перекинув його набік (М. Словник української мови у 20 томах
  7. обніжок — МЕЖА́ (лінія, смуга поділу якої-небудь території, поверхні тощо), ГРАНЬ розм., ОБРУ́Б діал.; ОБНІ́ЖОК, ОБМІ́ЖОК розм., СУ́ГОЛОВОК розм., МЕЖНИ́К (МІЖНИ́К) діал. (вузька неорана смуга між ланами, городами тощо, що часто є водночас і стежкою або шляхом). Словник синонімів української мови
  8. обніжок — Обні́жок, -жка, на -жку; -ні́жки, -ків; див. обмі́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обніжок — Обніжок, -жка м. 1) = обміжок. Ном. № 10172. Упав сніжок на обніжок. Мил. 65. 2) мн. Шерсть съ овечьихъ ногъ. О. 1861. IX. 178. Вас. 198. 3) мн. Перекладины между ножками стола или стула. Словник української мови Грінченка