обрубаний

ОБРУБАНИЙ – ОБРУБЛЕНИЙ

Обрубаний. Дієприкм. від обрубати: акуратно обрубане гілля, обрубаний кінець.

Обрублений. Дієприкм. від обрубити: обрублена білими нитками сорочка.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрубаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обрубати. 2》 у знач. прикм., перен. Те саме, що обрубкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обрубаний — обру́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. обрубаний — ОБРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обруба́ти. Половина лісу вже пішла на сахарні, а друга половина, наче по шнурку обрубана, стояла в пишній красі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  4. обрубаний — ОБРУ́БАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обруба́ти. Половина лісу вже пішла на сахарні, а друга половина, наче по шнурку обрубана, стояла в пишній красі (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах