обійстя
Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (І.Франко); До щему захотілось бодай постояти коло свого обійстя, хоча здаля поглянути на хату, в якій виріс, в якій росте його син (А.М’ястківський).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обійстя — Обійстя́: Обі́стя́, обі́йстя: — садиба, двір [1,21,51] — садиба, хазяйство [X] — селянська садиба [V] Словник з творів Івана Франка
- обійстя — обі́йстя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обійстя — див. САДИБА, ДВІР. Словник синонімів Караванського
- обійстя — див. оселя Словник синонімів Вусика
- обійстя — [оуб’ійс'т'а] -с'т'а Орфоепічний словник української мови
- обійстя — -я, с. Садиба, двір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обійстя — ОБІ́ЙСТЯ, я, с. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (І. Франко); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- обійстя — ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Словник синонімів української мови
- обійстя — Обі́йстя́, -стя́, -стю́, -стя́м, в -сті́; -стя́, -сті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обійстя — ОБІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Фр., VII, 1951, 145); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (Стельмах, І, 1962, 89). Словник української мови в 11 томах
- обійстя — Обійстя, -тя с. = обийстя. Св. Л. Словник української мови Грінченка