палітурка

ПАЛІТУРКА, ПАЛІТУРА – ПОЛІТУРА

Палітурка, рідше палітура. Обкладинка, оправа книжки, зошита тощо.

Політура. Вид лаку, що використовується для полірування виробів з дерева; глянець, наведений поліруванням, лакуванням. Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Б.Грінченко); Кришталева люстра яскраво освітлювала невелику, але затишну вітальню, виграючи різноколірними світлячками в політурі дорогих меблів (М.Кравчук).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палітурка — від паліту́рки до паліту́рки, зі сл. прочита́ти. Повністю, від початку до кінця, нічого не пропускаючи. — Ото сідай на велосипед і гайда, бо, як захочу, — ще й прочитаю тебе всього, від палітурки до палітурки, побачу, що там у твоїй душі написано (Є. Гуцало). Фразеологічний словник української мови
  2. палітурка — Обкладинка, оправа, зст. палятурка, р. шабатурка; (м 'яка) обгортка. Словник синонімів Караванського
  3. палітурка — ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В. Словник синонімів української мови
  4. палітурка — ПАЛІТУ́РКА, заст. ПАЛЯТУ́РКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (М. Словник української мови у 20 томах
  5. палітурка — заст. палятурка, -и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. палітурка — Оправа, обкладинка, див. переплет Словник чужослів Павло Штепа
  7. палітурка — ПАЛІТУ́РКА, заст. ПАЛЯТУ́РКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  8. палітурка — паліту́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  9. палітурка — [пал'ітурка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  10. палітурка — Паліту́рка, -рки, -рці; -ту́рки, -ту́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)