1. Словник української мови в 11 томах

палітурка

ПАЛІТУ́РКА, заст. ПАЛЯТУ́РКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо.

Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (Кроп., V, 1959, 227);

Витяг [Балабуха] здорову книжку в дощаних палятурках, таку завбільшки, як церковна мінея, — то був його діяриуш [діаріуш — щоденник] (Н.-Лев., III, 1956, 132);

Матері зберіг [Сашко] благословення — "Кобзар" Шевченка в простій палітурці (Рильський, III, 1961, 40).

◊ Від (од) паліту́рки до паліту́рки — те саме, що Від (од) до́шки до до́шки ( див. до́шка).

— Я вам книжку приніс з бібліотеки. Ловка, за душу вчепилася і не відпустила, поки від палітурки до палітурки не прочитав (Стельмах, II, 1962, 388);

До екзамену оставалося мало, і всю оту купу книжок я знав вже розказати од палітурки до палітурки (Вас., Вибр., 1954, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палітурка — паліту́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. палітурка — ПАЛІТУРКА, ПАЛІТУРА – ПОЛІТУРА Палітурка, рідше палітура. Обкладинка, оправа книжки, зошита тощо. Політура. Вид лаку, що використовується для полірування виробів з дерева; глянець, наведений поліруванням, лакуванням. Літературне слововживання
  3. палітурка — Обкладинка, оправа, зст. палятурка, р. шабатурка; (м 'яка) обгортка. Словник синонімів Караванського
  4. палітурка — [пал'ітурка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  5. палітурка — заст. палятурка, -и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. палітурка — Оправа, обкладинка, див. переплет Словник чужослів Павло Штепа
  7. палітурка — ПАЛІТУ́РКА, заст. ПАЛЯТУ́РКА, и, ж. Обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо. Лежить на столі товста книга в ремінних [шкіряних] палітурках (М. Словник української мови у 20 томах
  8. палітурка — від паліту́рки до паліту́рки, зі сл. прочита́ти. Повністю, від початку до кінця, нічого не пропускаючи. — Ото сідай на велосипед і гайда, бо, як захочу, — ще й прочитаю тебе всього, від палітурки до палітурки, побачу, що там у твоїй душі написано (Є. Гуцало). Фразеологічний словник української мови
  9. палітурка — ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В. Словник синонімів української мови
  10. палітурка — Паліту́рка, -рки, -рці; -ту́рки, -ту́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)