пеан

ПЕАН – ПЕОН

Пеан, -а. Віршова чотирискладова стопа.

Пеон1, -а. Те саме, що пеан.

Пеон2, -а. Переважно в країнах Латинської Америки – наймит, селянин, сільськогосподарський робітник.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пеан — пеа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пеан — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – хоровий гімн на честь бога або на випадок війни, трауру, а також мелодія цього гімну. || Хвалебний гімн на честь кого-, чого-небудь. 2》 поет. Те саме, що пеон I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пеан — Звелича, вихвала, див. гльорифікація Словник чужослів Павло Штепа
  4. пеан — В античній музичній практиці — хоровий гімн, звернений до Аполлона і Артеміди на знак подяки за звільнення від лиха, хвороб, голоду, нещастя тощо. Словник-довідник музичних термінів
  5. пеан — ПЕА́Н, а, ч. 1. У стародавній Греції – хоровий гімн на честь бога або на випадок війни, трауру, а також мелодія цього гімну. Рожеві пальці [дама] на клавіші накладає .. Бурливі тони ллються, клекотять, Якісь погрози, бойові пеани (І. Словник української мови у 20 томах
  6. пеан — пеа́н (грец. παιάν) 1. У Стародавній Греції хвалебний гімн. 2. Те саме, що й пеон (1). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пеан — ПЕА́Н, а, ч. 1. У стародавій Греції — хоровий гімн на честь бога або на випадок війни, трауру, а також мелодія цього гімну. Рожеві пальці [дама] на клавіші накладає.. Бурливі тони ллються, клекотять, Якісь погрози, бойові пеани (Фр. Словник української мови в 11 томах