пах
ПАХ – ПАХВА
Пах1, -у, м. (у) -у. Місце між стегном і нижньою частиною живота: біль у паху, вдарити в пах, чоботи під пахи.
Пах2, -у, розм. Запах: гострий пах хвої, духмяний пах, пах згарища. Пах кипарисової живиці і курява – все те мішалося і робило повітря важким, немов напоєним хлороформом (Леся Українка); Дня неї малювалось тло з фарб, звуків і пахів (Ю.Яновський); Вітер грає, веселий, хвилюючись по роздоллю, Від зруйнованих міст розвіває горілий пах (Є.Маланюк).
Пахва. Внутрішня частина плечового згину: узяти під пахви, ухопити попід пахви, нести під пахвою, муляє під пахвами. Підхоплюю його [Андрійка] під пахви й високо підношу догори (В.Винниченко).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пах — пах 1 іменник чоловічого роду запах пах 2 іменник чоловічого роду частина тіла пах 3 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пах — див. запах Словник синонімів Вусика
- пах — I -у, ч. Те саме, що запах. II -у, ч. Місце між стегном і нижньою частиною живота. III виг. Звуконаслідування, що означає звук пострілу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пах — ПАХ¹, у, ч. Те саме, що за́пах. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок (Леся Українка); А над селом, що мріє у садах, Димком встає осінніх яблук пах (Л. Первомайський). ПАХ², у... Словник української мови у 20 томах
- пах — ПАХ¹, у, ч. Те саме, що за́пах. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, — Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок (Л. Укр., І, 1951, 27); А над селом, що мріє у садах, Димком встає осінніх яблук пах (Перв., І, 1958, 503). ПАХ², у... Словник української мови в 11 томах
- пах — Пах, -ху м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. н. п. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у. Словник української мови Грінченка