1. Літературне слововживання

пенсіонер

ПЕНСІОНЕР – ПАНСІОНЕР

Пенсіонер, -а. Людина, яка одержує пенсію.

Пансіонер, -а. Той, хто вчиться в пансіоні – навчальному закладі з гуртожитком; той, хто живе в пансіоні – невеликому готелі. Свої націоналістичні погляди черпати міг він потроху з розмов із товаришами, такими самими підлітками-пансіонерами, як він (А.Кримський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пенсіонер — пенсіоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пенсіонер — г. емерит; ПЕНСІЯ, див. ПЛАТНЯ; фр. г. емеритура <н. вийшов на емеритуру>. Словник синонімів Караванського
  3. пенсіонер — див. старий Словник синонімів Вусика
  4. пенсіонер — -а, ч. Той, хто одержує пенсію. Персональний пенсіонер — людина, яка одержує підвищену для неї особисто пенсію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пенсіонер — ПЕНСІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто одержує пенсію. Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Ірина Вільде). (1) Персона́льний пенсіоне́р – той, хто одержує персональну пенсію. Словник української мови у 20 томах
  6. пенсіонер — Пенсіоне́р, -ра; -не́ри, -рів (хто одержує пенсію) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пенсіонер — ПЕНСІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто одержує пенсію. Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Вільде, Сестри.., 1958, 502). Персона́льний пенсіоне́р див. персона́льний. Словник української мови в 11 томах