1. Літературне слововживання

пенат

ПЕНАТ – ПЕНАТИ

Пенат, -а (з малої літери). У міфології Стародавнього Риму – покровитель родини, іноді батьківщини.

Пенати, -ів, мн. Рідна домівка: вернутися до своїх пенатів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пенат — пена́т іменник чоловічого роду, істота бог-покровитель родини у давніх римлян Орфографічний словник української мови
  2. пенат — ПЕНА́Т див. пена́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. пенат — ПЕНА́Т, а, ч. 1. У міфології стародавнього Риму — бог-покровитель родини, іноді батьківщини. Горить І день і ніч перед пенатам Святий огонь (Шевч., II, 1953, 267); [Панса:] Для мене ти не зять, а син єдиний, тобі я передам своїх пенатів, коли умру (Л. Словник української мови в 11 томах