переконаний
ПЕРЕКОНАНИЙ – ПЕРЕКОНЛИВИЙ
Переконаний. Дієприкм. від переконати; у знач. прикм. -– який має тверді переконання. – Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його (О. Довженко); Коля був майже переконаний, що такого голосу, такого співу він не чув ніколи (М.Руденко). Пох.: переконаність, переконано.
Переконливий. Який переконує, змушує переконатися в чомусь; який уміє переконувати тощо: переконлива правда, переконливий агітатор, переконливе свідчення. Слово його було коротким, вагомим, переконливим (М.Стельмах); Переконливі міркування Мокеїча, зрештою, зробили своє (О.Гончар).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переконаний — переко́наний 1 дієприкметник той, якого переконали переко́наний 2 прикметник з твердими переконаннями Орфографічний словник української мови
- переконаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переконати. 2》 у знач. прикм. Який має тверді, послідовні переконання. || Послідовний у своїх звичках, поглядах, уявленнях і т. ін.; закоренілий, непохитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переконаний — ПЕРЕКО́НАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перекона́ти. Діда я, видимо, переконати не міг. Він то й потакував і згоджувався, безліч разів киваючи головою, але в душі був переконаний у справедливості існуючого ладу (Г. Словник української мови у 20 томах
- переконаний — УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ) у кому, чому, перев. з спол. що (який має тверде переконання щодо когось, чогось), ПЕРЕКО́НАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ (ПЕВЕН). В порядності Грицька Тимоха був упевнений, бо знав його змалку (А. Словник синонімів української мови
- переконаний — Переко́наний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переконаний — ПЕРЕКО́НАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перекона́ти. Діда я, видимо, переконати не міг. Він то й потакував і згоджувався, безліч разів киваючи головою, але в душі був переконаний у справедливості існуючого ладу (Хотк. Словник української мови в 11 томах