1. Словник української мови у 20 томах

переконаний

ПЕРЕКО́НАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перекона́ти.

Діда я, видимо, переконати не міг. Він то й потакував і згоджувався, безліч разів киваючи головою, але в душі був переконаний у справедливості існуючого ладу (Г. Хоткевич);

Юна егоїстка твердо переконана: все на світі створено для того, щоб удовольнити кожну її забаганку (М. Слабошпицький);

* Образно. Душа волала протестом, лютою, переконаною в своїй правоті ненавистю (О. Гончар).

2. у знач. прикм. Який має тверді, послідовні переконання.

– То дарма, що в похмурих творах Лаоцзи сам чорт ногу зломить, а Платон був переконаний рабовласник! (В. Підмогильний);

// Послідовний у своїх звичках, поглядах, уявленнях і т. ін.; закоренілий.

Римма познайомила Полю з аспірантом Антоном, високим, русявим переконаним холостяком, який і в тридцять сім років не може знайти собі пари (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переконаний — переко́наний 1 дієприкметник той, якого переконали переко́наний 2 прикметник з твердими переконаннями Орфографічний словник української мови
  2. переконаний — ПЕРЕКОНАНИЙ – ПЕРЕКОНЛИВИЙ Переконаний. Дієприкм. від переконати; у знач. прикм. -– який має тверді переконання. – Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його (О. Літературне слововживання
  3. переконаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переконати. 2》 у знач. прикм. Який має тверді, послідовні переконання. || Послідовний у своїх звичках, поглядах, уявленнях і т. ін.; закоренілий, непохитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переконаний — УПЕ́ВНЕНИЙ (ВПЕ́ВНЕНИЙ) у кому, чому, перев. з спол. що (який має тверде переконання щодо когось, чогось), ПЕРЕКО́НАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ (ПЕВЕН). В порядності Грицька Тимоха був упевнений, бо знав його змалку (А. Словник синонімів української мови
  5. переконаний — Переко́наний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. переконаний — ПЕРЕКО́НАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перекона́ти. Діда я, видимо, переконати не міг. Він то й потакував і згоджувався, безліч разів киваючи головою, але в душі був переконаний у справедливості існуючого ладу (Хотк. Словник української мови в 11 томах