1. Літературне слововживання

письмовий

ПИСЬМОВИЙ – ПИСЕМНИЙ – ПИСАНИЙ

Письмовий. 1. Виражений графічними знаками; написаний: письмовий дозвіл, письмове розпорядження, письмовий іспит. 2. Який служить для писання: письмовий стіл, письмове приладдя.

Писемний. 1. Те саме, що письмовий 1: писемні пам’ятки, писемне джерело. 2. Властивий пам’яткам книжності; книжний (переважно про мову): писемний стиль, писемний різновид літературної мови.

Писаний. 1. Дієприкм. від писати; у знач. прикм. – написаний тощо: писаний рідною мовою, писаний олійними фарбами. 2. Те саме, що письмовий 1: писані аркуші, писані пам’ятки, писаний дозвіл.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письмовий — письмо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. письмовий — Написаний, ПИСАНИЙ; (стіл) писемний; (папір) писальний, для письма, г. до писання. Словник синонімів Караванського
  3. письмовий — [пиес'мовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. письмовий — -а, -е. 1》 Виражений графічними знаками; написаний. || Записаний на підтвердження знань з певної галузі. Письмова робота з математики. 2》 Який служить або вживається для писання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. письмовий — Письмо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. письмовий — ПИСЬМО́ВИЙ, а, е. 1. Виражений графічними знаками; написаний. Може, спочатку їм видасться підозрілим її бажання. Може, навіть не схочуть з нею говорити на цю тему, а звелять принести письмовий дозвіл матері... Словник української мови у 20 томах
  7. письмовий — ПИСЬМО́ВИЙ, а, е. 1. Виражений графічними знаками; написаний. Може, спочатку їм видасться підозрілим її бажання. Може, навіть не схочуть з нею говорити на цю тему, а звелять принести письмовий дозвіл матері... Словник української мови в 11 томах