плагіат

ПЛАГІАТ – ПЛАГІАТОР

Плагіат, -у. Привласнення авторства на чужий твір.

Плагіатор, -а. Той, хто займається плагіатством.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плагіат — плагіа́т 1 іменник чоловічого роду дія плагіа́т 2 іменник чоловічого роду привласнений твір Орфографічний словник української мови
  2. плагіат — -у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плагіат — (від лат. plagio — викрадати) — використання як власного запозиченого музичного тексту або літературної інформації без зазначення справжніх джерел. Словник-довідник музичних термінів
  4. плагіат — ПЛАГІА́Т, у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора. Словник української мови у 20 томах
  5. плагіат — плагіа́т (від лат. plagio – викрадаю) привласнення або запозичення тексту з чужого літературного чи іншого твору без дозволу автора і без зазначення джерела. П. слід відрізняти від контрафакції. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. плагіат — ПЛАГІА́Т, у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора. Словник української мови в 11 томах
  7. плагіат — рос. плагиат привласнення або запозичення змісту чи тексту з чужого наукового або літературного твору, результатів іншої інтелектуальної праці без дозволу автора і без зазначення джерела. Eкономічна енциклопедія