плагіат
ПЛАГІАТ – ПЛАГІАТОР
Плагіат, -у. Привласнення авторства на чужий твір.
Плагіатор, -а. Той, хто займається плагіатством.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плагіат — плагіа́т 1 іменник чоловічого роду дія плагіа́т 2 іменник чоловічого роду привласнений твір Орфографічний словник української мови
- плагіат — -у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плагіат — (від лат. plagio — викрадати) — використання як власного запозиченого музичного тексту або літературної інформації без зазначення справжніх джерел. Словник-довідник музичних термінів
- плагіат — ПЛАГІА́Т, у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора. Словник української мови у 20 томах
- плагіат — плагіа́т (від лат. plagio – викрадаю) привласнення або запозичення тексту з чужого літературного чи іншого твору без дозволу автора і без зазначення джерела. П. слід відрізняти від контрафакції. Словник іншомовних слів Мельничука
- плагіат — ПЛАГІА́Т, у, ч. Привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора. Словник української мови в 11 томах
- плагіат — рос. плагиат привласнення або запозичення змісту чи тексту з чужого наукового або літературного твору, результатів іншої інтелектуальної праці без дозволу автора і без зазначення джерела. Eкономічна енциклопедія