по-своєму

ПО-СВОЄМУ – ПО СВОЄМУ

По-своєму, присл. Відповідно до власного бажання, розуміння тощо; своєю мовою, своєрідно. – Чи ви пак вмієте по-нашому говорити, чи тільки говорите по-своєму? – спитав Тарасій (І.Нечуй-Левицький); Мотив був суворий, мужній, по-своєму оригінальний (З.Тулуб).

По своєму, займ. з прийм. По своєму ліжку простягай ніжку (приказка).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-своєму — присл. 1》 Відповідно до власного бажання, розуміння, уподобання тощо; на власний розсуд. || Зі свого погляду, під своїм кутом зору. Бути по-своєму правим. 2》 Не так, як усі інші; своєрідно. 3》 Рідною мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. по-своєму — Небачено, неоднаково, неординарно, несхожо, нечувано, новаторськи, новітньо, оригінально, по-новаторськи, по-новому, по-особливому Фразеологічні синоніми: на різні лади; на різні способи; на свій копил; на свій кшталт; на свій лад; на свій манір; на свій штиб Словник синонімів Вусика
  3. по-своєму — ПО-СВО́ЄМУ, присл. 1. Відповідно до власного бажання, розуміння, уподобання тощо; на власний розсуд. – Не я ж буду, щоб я не зробив по-своєму! (Г. Квітка-Основ'яненко); Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки. Давай вони його [Вола] по-своєму судить (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. по-своєму — пр., (чинити) на свій розсуд <�копил, лад>; (мудріш) зі свого погляду, своєрідно; (говорити) рідною мовою, по-нашому. Словник синонімів Караванського
  5. по-своєму — По-сво́єму, по-сво́му, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. по-своєму — по-сво́єму прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  7. по-своєму — ПО-СВО́ЄМУ, присл. 1. Відповідно до власного бажання, розуміння, уподобання тощо; на власний розсуд. — Не я ж буду, щоб я не зробив по-своєму! (Кв.-Осн., II, 1956, 473); Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки. Словник української мови в 11 томах