1. Словник української мови у 20 томах

по-своєму

ПО-СВО́ЄМУ, присл.

1. Відповідно до власного бажання, розуміння, уподобання тощо; на власний розсуд.

– Не я ж буду, щоб я не зробив по-своєму! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки. Давай вони його [Вола] по-своєму судить (Є. Гребінка);

– А Юрко нашого Олександра чого вартий! Усі книжки, які були у пана, поперечитував і тепер по-своєму починає порядкувати на городі і в полі (М. Стельмах);

// З свого погляду, із своєї точки зору.

Він по-своєму правий.

2. Не так, як усі інші; своєрідно.

Всякий, каже народна приказка, розумний по-своєму: один спершу, а другий – потім (з газ.);

Матроси співали майстерно. Мотив був суворий, мужній і по-своєму оригінальний (З. Тулуб).

3. Рідною мовою.

І всі мови Слав'янського [слов'янського] люду – Всі знаєте. А своєї Дас(т)ьбі... Колись будем І по-своєму глаголать [говорити] (Т. Шевченко);

– А ти, хлопче, .. в гімназії говори по-руському.., а то завжди – по-своєму, по-українському (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. по-своєму — по-сво́єму прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. по-своєму — ПО-СВОЄМУ – ПО СВОЄМУ По-своєму, присл. Відповідно до власного бажання, розуміння тощо; своєю мовою, своєрідно. – Чи ви пак вмієте по-нашому говорити, чи тільки говорите по-своєму? – спитав Тарасій (І. Літературне слововживання
  3. по-своєму — пр., (чинити) на свій розсуд <�копил, лад>; (мудріш) зі свого погляду, своєрідно; (говорити) рідною мовою, по-нашому. Словник синонімів Караванського
  4. по-своєму — Небачено, неоднаково, неординарно, несхожо, нечувано, новаторськи, новітньо, оригінально, по-новаторськи, по-новому, по-особливому Фразеологічні синоніми: на різні лади; на різні способи; на свій копил; на свій кшталт; на свій лад; на свій манір; на свій штиб Словник синонімів Вусика
  5. по-своєму — присл. 1》 Відповідно до власного бажання, розуміння, уподобання тощо; на власний розсуд. || Зі свого погляду, під своїм кутом зору. Бути по-своєму правим. 2》 Не так, як усі інші; своєрідно. 3》 Рідною мовою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. по-своєму — По-сво́єму, по-сво́му, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. по-своєму — ПО-СВО́ЄМУ, присл. 1. Відповідно до власного бажання, розуміння, уподобання тощо; на власний розсуд. — Не я ж буду, щоб я не зробив по-своєму! (Кв.-Осн., II, 1956, 473); Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки. Словник української мови в 11 томах