1. Літературне слововживання

самолюбство

САМОЛЮБСТВО – СЕБЕЛЮБСТВО

Самолюбство. Почуття власної гідності, пов’язане з ревнивим ставленням до думки про себе навколишніх, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо: ображене самолюбство, хворобливе самолюбство, тішити самолюбство. – Самолюбство не дозволить їй визнати поразку, – підкинув учитель фізики (О.Гончар); Вихопилося в нього через верх самолюбство і заступило людей (С.Чорнобривець).

Себелюбство. Турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм. Дорошеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства (Григорій Тютюнник); Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство (А.Хижняк); – Це було б себелюбством з мого боку, коли б я тепер взяв тебе у похід (А.Кащенко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самолюбство — Дехто вважає за синоніми слова самолюбство та себелюбство. І помиляється. Що таке самолюбство? Це почуття власної гідності, пов’язане з ревнивим ставленням до думки інших про себе, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. самолюбство — самолю́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. самолюбство — Амбіція; (прагнення почестей) честолюбство; п! ЕГОЇЗМ. Словник синонімів Караванського
  4. самолюбство — -а, с. Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточуючих. || кого, яке. Почуття власної гідності, зумовлене усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо. Тішити самолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. самолюбство — САМОЛЮ́БСТВО, а, с. Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточення. – Заздрість тільки й самолюбство До гризні людей призводить (Леся Українка); Батько вразив її страшенне самолюбство... Словник української мови у 20 томах
  6. самолюбство — ті́шити самолю́бство чиє. Викликати почуття задоволення собою. В талантах хлопця Матвій бачив себе змолоду. Це .. тішило батьківське самолюбство (І. Волошин). Фразеологічний словник української мови
  7. самолюбство — ЕГОЇ́ЗМ (турбота тільки про себе, про особисті інтереси), СЕБЕЛЮ́БСТВО, СЕБЕЛЮ́БНІСТЬ, САМОЛЮ́БСТВО. Кульницький, морщачись, викидає противні думки й спогади, сам себе картає за егоїзм (М. Словник синонімів української мови
  8. самолюбство — Самолю́бство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. самолюбство — САМОЛЮ́БСТВО, а, с. Почуття власної гідності, звичайно загострене підвищеною чутливістю до думки про себе оточення. — Заздрість тільки й самолюбство До гризні людей призводить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах