1. Літературне слововживання

самохід

САМОХІД – САМОХІДКА

Самохід. 1. р. -хода. Машина, транспорт з власною тягою; самохідна гармата. 2. р. -ходу. Автоматичний рух машини чи її частини: ввімкнути верстат на самохід.

Самохідка, розм. Самохідна гармата.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самохід — Самохі́д: Само́хід: — автомобіль [51] — самопересувний колісний механізм, автомобіль [52] Словник з творів Івана Франка
  2. самохід — самохі́д 1 іменник чоловічого роду машина самохі́д 2 іменник чоловічого роду рух машини Орфографічний словник української мови
  3. самохід — ч. 1》 род. -хода. Назва деяких машин і транспортних засобів із власною тягою. 2》 род. -хода. Гармата на танковому шасі з власною тягою. 3》 род. -ходу, спец. Автоматичний рух машини чи її частини. Самохід лічильника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самохід — САМОХІ́Д, ч. 1. род. хо́да. Назва деяких машин і транспортних засобів із власною тягою. Полетів би я на Україну не конем, а бистрим самоходом, щоб натішитись своїм народом (О. Маковей). 2. род. хо́да. Гармата на танковому шасі з власною тягою. Словник української мови у 20 томах
  5. самохід — самохід автомобіль (ст)||авто ◊ тягаро́вий самохід → тягаровий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. самохід — САМОХІ́Д, ч. 1. род. хо́да. Назва деяких машин і транспортних засобів із власною тягою. Полетів би я на Україну не конем, а бистрим самоходом, щоб натішитись своїм народом (Мак., Вибр., 1954, 389). 2. род. хо́да. Гармата на танковому шасі з власною тягою. Словник української мови в 11 томах