самоцвіт
У. Кольоровий або безколірний коштовний чи напівкоштовний камінь з яскравим блиском, а також переносно – щось яскраве, самобутнє. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (С.Васильченко); Іскрилися всіма кольорами веселки коштовні самоцвіти (З.Тулуб).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самоцвіт — самоцві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- самоцвіт — -у, ч. 1》 Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. || Вироби, прикраси з такого каменю, оздоблені таким камінням. || перев. чим, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самоцвіт — САМОЦВІ́Т, у, ч. 1. Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (С. Словник української мови у 20 томах
- самоцвіт — Самоцві́т, -ту, -тові; -цві́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самоцвіт — САМОЦВІ́Т, у, ч. 1. Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (Вас. Словник української мови в 11 томах
- самоцвіт — Само́цвіт, -ту м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116. Словник української мови Грінченка