1. Словник української мови Грінченка

самоцвіт

Само́цвіт, -ту

м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоцвіт — самоцві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоцвіт — У. Кольоровий або безколірний коштовний чи напівкоштовний камінь з яскравим блиском, а також переносно – щось яскраве, самобутнє. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (С.Васильченко); Іскрилися всіма кольорами веселки коштовні самоцвіти (З.Тулуб). Літературне слововживання
  3. самоцвіт — -у, ч. 1》 Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. || Вироби, прикраси з такого каменю, оздоблені таким камінням. || перев. чим, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самоцвіт — САМОЦВІ́Т, у, ч. 1. Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (С. Словник української мови у 20 томах
  5. самоцвіт — Самоцві́т, -ту, -тові; -цві́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. самоцвіт — САМОЦВІ́Т, у, ч. 1. Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (Вас. Словник української мови в 11 томах