1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самоцвіт

самоцві́т

-у, ч.

1》 Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском.

|| Вироби, прикраси з такого каменю, оздоблені таким камінням.

|| перев. чим, перен. Те, що, даючи яскраві відблиски, нагадує цей камінь (про кристали снігу, краплі дощу, роси, сліз і т. ін.).

2》 перев. чого, перен. Те, що вражає яскравістю вияву, є самобутнім взірцем чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоцвіт — самоцві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самоцвіт — У. Кольоровий або безколірний коштовний чи напівкоштовний камінь з яскравим блиском, а також переносно – щось яскраве, самобутнє. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (С.Васильченко); Іскрилися всіма кольорами веселки коштовні самоцвіти (З.Тулуб). Літературне слововживання
  3. самоцвіт — САМОЦВІ́Т, у, ч. 1. Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (С. Словник української мови у 20 томах
  4. самоцвіт — Самоцві́т, -ту, -тові; -цві́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самоцвіт — САМОЦВІ́Т, у, ч. 1. Кольоровий чи безколірний коштовний, напівкоштовний або виробний камінь з яскравим блиском. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень (Вас. Словник української мови в 11 томах
  6. самоцвіт — Само́цвіт, -ту м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116. Словник української мови Грінченка