1. Літературне слововживання

серцевий

СЕРЦЕВИЙ – СЕРДЕЧНИЙ – СЕРДЕШНИЙ

Серцевий. Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; призначений для його лікування: серцевий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1. Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердечні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь). 2. Пов’язаний з почуттями, настроями, переживаннями людини: сердечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні (Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лукію, якесь сердечне тепло проймало його (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя, що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк). 3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружина, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упередження відразу пропали. Я побачив перед собою сердечного, розумного і щирого друга (Р.Іваничук). 4. Пов’язаний з почуттям закоханості: сердечні таємниці, сердечні справи.

Сердешний, розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась (Т.Шевченко); Вернувся додому: жінка з дітьми вийшла назустріч і не пізнала сердешного (О.Стороженко); – Це ж у нього жінка хворіє, а він, сердешний, переживає (Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Кащенко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серцевий — серцевий – сердечний – сердешний Виражають різні поняття. Серцевий – який стосується серця, призначений для його лікування. Серцеві ліки. Тільки сердечний уживається в значеннях: 1. Пов’язаний із почуттями, настроями, переживаннями людини. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. серцевий — серце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. серцевий — [сеирцевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. серцевий — -а, -е. Прикм. до серце 1). || Пов'язаний з хворобою серця. || Признач. для лікування хвороб серця. Серцева недостатність — поліетіологічний синдром, який виникає в результаті того... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. серцевий — СЕРЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до се́рце 1. Наприкінці першого року життя [дитини] у зв'язку з розвитком серцевого м'яза ударний об'єм серця зростає більше, ніж у 4 рази (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. серцевий — серце́вий : ◊ серце́ва ата́ка → атака Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. серцевий — Серце́вий, -ва, -ве. Серце́ві хворо́би Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. серцевий — СЕРЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до се́рце 1. Наприкінці першого року життя [дитини] у зв’язку з розвитком серцевого м’яза ударний об’єм серця зростає більше, ніж у 4 рази (Шк. Словник української мови в 11 томах
  9. серцевий — Серцевий, -а, -е Сердечный, къ сердцу относящійся. — но́жик. Почти овальной формы деревянная дощечка съ отверстіемъ для держащаго ее пальца посрединѣ; нею горшечникъ выравниваетъ снаружи стѣнки вылѣпленной посуды. Шух. І. 261, 262. Словник української мови Грінченка