сталагміт
СТАЛАГМІТ – СТАЛАКТИТ – СТАЛАГНАТ
Сталагміт, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на дні печери, галереї (конусом угору).
Сталактит, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на стелі печери, галереї (конусом униз).
Сталагнат, -а. Утвір, що виникає при з’єднанні сталагміта із сталактитом.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сталагміт — сталагмі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сталагміт — Бурулька вапняна здолу Словник чужослів Павло Штепа
- сталагміт — СТАЛАГМІ́Т, а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- сталагміт — -а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок падіння й випаровування крапель води, насичених гідроґенокарбонатом кальцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сталагміт — Мінеральні, переважно вапнякові, утворення у вигляді стовпів, конусів на дні печер; часом сполучається зі сталактитом, утворюючи натічну колону (сталагнат); див. натіки печерні. Універсальний словник-енциклопедія
- сталагміт — СТАЛАГМІ́Т, а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін. Словник української мови в 11 томах