1. Словник української мови у 20 томах

сталагміт

СТАЛАГМІ́Т, а, ч., геол.

Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок падіння й випаровування крапель води, насичених кальцитом.

Краплі води стікають із стелі печери і, обриваючись, падають на її дно, вони відкладають вапно у вигляді бурульок, які розміщуються і зверху і знизу .. Ті, що ростуть знизу вгору і прикріплені знизу, звуться сталагмітами (з наук. літ.);

У товстих віковічних шарах глини, щебеню, сталагмітів, якими покрите дно печер, археологи ще й тепер знаходять сліди перебування древньої людини (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Дерева світяться непевним сіро-голубим сяйвом, мов фантастичні сталагміти незвіданих печер (П. Колесник);

Веселий стовпчик води, мов маленький сталагміт, б'є з-під землі (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталагміт — сталагмі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сталагміт — СТАЛАГМІТ – СТАЛАКТИТ – СТАЛАГНАТ Сталагміт, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на дні печери, галереї (конусом угору). Сталактит, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на стелі печери, галереї (конусом униз). Літературне слововживання
  3. сталагміт — Бурулька вапняна здолу Словник чужослів Павло Штепа
  4. сталагміт — -а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок падіння й випаровування крапель води, насичених гідроґенокарбонатом кальцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сталагміт — Мінеральні, переважно вапнякові, утворення у вигляді стовпів, конусів на дні печер; часом сполучається зі сталактитом, утворюючи натічну колону (сталагнат); див. натіки печерні. Універсальний словник-енциклопедія
  6. сталагміт — СТАЛАГМІ́Т, а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін. Словник української мови в 11 томах