1. Літературне слововживання

сутичка

СУТИЧКА – ЗІТКНЕННЯ – СУТОЧКИ

Сутичка. 1. Гостра суперечка, сварка. Завадка здає собі справу з того, що своєю сутичкою з Рудим він передчасно розжене хмари над їхнім цехом (Ірина Вільде); Русевич намагається показати, що вчорашні сутички між ними на технараді не мають для нього значення (Ю.Шовкопляс). 2. Невеликий, короткочасний бій, а також переносно. Бій шумів, мов ураган, дим обгортав місця сутичок (О.Десняк); Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (О.Гончар); Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і призабулось в життєвих дорогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (О.Довженко).

Зіткнення, р. мн. -ень. Дія за знач. зіткнутися – наткнутися одне на одного, на когось, щось, ударитися об когось, щось; несподівано зустрітися з ким-небудь тощо. Ніколає чомусь згадав, як колись читав про зіткнення двох поїздів у тунелі (М.Чабанівський); Розбиті при першому зіткненні з руськими кінними дружинами, угри почали відходити (А.Хижняк).

Суточки, -чок, мн. Вузький прохід між двома будівлями, тинами тощо. Розбіглися [собаки] врозтіч, щоб сховатися десь під ґанком або у вузеньких суточках, де їх не могла дістати зловісна гицелева петля (Б.Антоненко-Давидович); Одразу ж за хатою був невисокий паркан, що відгороджував сусіднє подвір’я; між ним і хатою були вузенькі суточки (Л.Первомайський).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутичка — сутичка – зіткнення Сутичка – гостра суперечка; сварка. “Фросина Данилівна невдоволена була, бурчала, а іноді доходило й до гострих сутичок між матір’ю і дочкою” (Антон Хижняк). Це також невеличкий короткочасний бій. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. сутичка — су́тичка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сутичка — Суперечка, сварка; (збройна) БІЙ; (політична) конфлікт; спотичка. Словник синонімів Караванського
  4. сутичка — див. бій; бійка; сварка Словник синонімів Вусика
  5. сутичка — [сутиечка] -чкие, д. і м. -иец':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  6. сутичка — -и, ж. 1》 Суперечка, сварка. 2》 Невеликий короткочасний бій. 3》 Політичні конфлікти, класові бої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сутичка — СУ́ТИЧКА, и, ж. 1. Суперечка, сварка. Каргат розумів, що означають ці надмірні лестощі. Русевич намагався показати, що вчорашня сутичка між ними не має для нього значення (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. сутичка — БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Словник синонімів української мови
  9. сутичка — Су́тичка, -чки, -чці; -тички, су́тичок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сутичка — СУ́ТИЧКА, и, ж. 1. Суперечка, сварка. Каргат розумів, що означають ці надмірні лестощі. Русевич намагався показати, що вчорашня сутичка між ними не має для нього значення (Шовк. Словник української мови в 11 томах