сутичка

БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Одного разу прочитали опис повітряного бою трьох наших винищувачів з десятьма "месерами" (Ю. Яновський); Січ же, матінка рідненька, Ще тоді була маненька: Тільки ось що оселилась, Ще й гаразд не охрестилась В славних сварах з бузувіром (І. Манжура); В роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранили в ногу (Л. Смілянський). — Пор. 1. би́тва.

БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.; ЗІ́ТКНЕННЯ, СУ́ТИЧКА, ПОЄДИ́НОК (активніше, хоч і менш тривале суперництво); ДВОБІ́Й, ГЕРЦЬ поет., уроч., ДУЕ́ЛЬ (перев. думок, поглядів і т. ін.); ЄДИНОБО́РСТВО, ОДНОБО́РСТВО (боротьба одного з кількома або багатьма супротивниками). Його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій, всесвітній боротьбі праці з капіталом (І. Франко); Протиборство сил прогресу і реакції; Україно! Ти в славній борні не одна (М. Рильський); Люблю я місто на Лугані.. за те, що в лютому борінні його не вбив чужинець-кат (М. Упеник); Проти діла соромного Виступає слово праве, — Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве! (Леся Українка); Малюючи в цілому циклі "Бориславських оповідань" війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (М. Коцюбинський); Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник); — Несподівано ми встряли з ним у дискусію.. Це був прекрасний мітинговий двобій (Ю. Яновський); День скінчився словесними герцями (Я. Качура); — Ось вона, та сила, ..завдяки якій кожен з нас стає здатним, не вагаючись, вийти на єдиноборство з ворожими танками (О. Гончар). — Пор. супе́рництво.

СВА́РКА (гостра розмова, що супроводжується докорами, образами), СВА́РА перев. мн., ЛА́ЙКА, КОЛОТНЕ́ЧА, РОЗРА́ДА, СУ́ТИЧКА, БАТА́ЛІЯ ірон., СВАРНЯ́ розм., ГРИЗНЯ́ розм. ГРИЗОТНЯ́ розм. рідше, ГРИЗО́ТА розм. рідше, КРИК розм., ЗА́КОЛОТ розм. рідше, ЗМАГА́ННЯ розм. рідше, ЗА́ЧІПКА рідше, КАЛАМУ́Т рідше, ЗВА́ДА заст., СВАР діал., ПО́СВАРКА діал., ЗВЯ́ГА діал., ЗМА́ЖКА діал., ДРА́ЧА діал., ФУК діал; ПЕРЕПА́ЛКА розм., ПІКІ́РУВАННЯ розм., ПІКІРО́ВКА розм., ПЕРЕСВА́РКА діал., ПЕРЕСВА́Р діал., ПЕРЕДИ́РКА діал., ПЕРЕДРА́ЧКА діал. (взаємне ображання гострими або лайливими словами). Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Днедавня свара!.. Час її забути (М. Зеров); — Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь (П. Куліш); Іноді доходило до гострих сутичок між матір'ю і дочкою (А. Хижняк); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); — А в нас, вуйно, ввечері така була сварня у хаті (П. Козланюк); Після трьох днів гризні допіру Іван Федотович помирився з жінкою (С. Васильченко); І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Звичайне — гризота, сварка та бійка! Кого вони не пригнуть до землі (І. Франко); Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Григорій Тютюнник); Коло шинку кріпаків ціла юрба, позбивались у купу. Крик, гук, спірка, змагання (Панас Мирний); Свар не свайба (прислів'я); Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому (Ганна Барвінок); Кайдаш і Лаврін микались і собі в бабську змажку, кричали на все горло (І. Нечуй-Левицький); Данило з подивом прислухався до їхньої пересварки (М. Стельмах); Невже Цимбалу приємно підхоплювати оті колючі запитання, слухати сердиті перепалки (С. Журахович). — Пор. 1. сканда́л.