сутий

СПРА́ВЖНІЙ (такий, який є насправді, в дійсності), РЕА́ЛЬНИЙ, І́СТИННИЙ, ДІ́ЙСНИЙ, ФАКТИ́ЧНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., НЕСТЕМЕ́ННИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ВЛАСТИ́ВИЙ заст., ІСТО́ТНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше; ЩИ́РИЙ (про людину — для посилення якоїсь її ознаки). Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі доми з гаремами (М. Коцюбинський); І це була істинна правда: сколихнулось велике народне море (М. Стельмах); Скільки дійсних випадків і казок, і кривавих легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко); Іван був неодмінним учасником цих прогулянок і фактичним організатором їх (П. Колесник); Венера, як правдива мати, Для сина рада все оддати (І. Котляревський); Сердешна дитина! Обідране; ледве, ледве Несе ноженята... (Достеменний син Катрусі) (Т. Шевченко); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); На йому мужицька одежа, а з лиця зовсім пан, неначе на козлах сидів переодягнений за наймита справдішній панок (І. Нечуй-Левицький); Зате Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко); З афектованим рухом щирого сицилійця він підняв руку (М. Коцюбинський).

СПРА́ВЖНІЙ (не фальшивий або який не є копією чи підробкою чого-небудь), НЕПІДРО́БНИЙ, НЕПІДРО́БЛЕНИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СУ́ТИЙ рідше; АВТЕНТИ́ЧНИЙ книжн. (про текст, документ і т. ін.); ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (який не є копією або підробкою чого-небудь); ЧИ́СТИЙ, ЩИ́РИЙ (про метали та вироби з них). Сумніву не було: це було справжнє кам'яневугілля (З. Тулуб); Обличчя його виявило непідроблену радість (В. Собко); Я не бачив і не знаю, чи є у вас справдешній список переробленого в думу "Слова" (Панас Мирний); Писав (Шульга) доноси на "Просвіту" і то найпідлішого ґатунку. Тепер усе виявилось і автентичні документи в руках у нас (М. Коцюбинський); В день вінчання надіслала (пані) молодій парі коштовну.. оригінальну японську вазу (Ірина Вільде); Чисте срібло; Чисті червінці; Щире золото.

СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., ЧИ́СТИЙ розм., ФО́РМЕНИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ПРЯМИ́Й розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., ФОРМА́ЛЬНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше. — Юрій! — гукнув він, лежачи над струмком. — Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй! (О. Гончар); Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г. Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (Ірина Вільде); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Л. Дмитерко); Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І. Нечуй-Левицький); Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка); — Дозвольте доповісти, екселенц... Вся оця поліція — формені дармоїди (Ю. Яновський); — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д. Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний).