терпляче
ТЕРПЛЯЧЕ – ТЕРПЛЯЧИ
Терпляче, присл. (як?). Стійко, без нарікань (переносячи фізичні або моральні страждання). Я вірю – коли візьмемось за діло терпляче, уперто і уважно, ми доведемо його до краю (С.Васильченко); – Не спати! Встати й пройтись по камері – інакше карцер! – Довелось долати сон і терпляче чекати, що його ось-ось знову викличуть на допит (Б.Антоненко-Давидович); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (М.Руденко).
Терплячи. Дієприсл. від терпіти. Втомишся терплячи, то й здасться тоді, що все тобі байдуже (Марко Вовчок); Олешківці йдуть, терплячи кольку й гарматний обстріл (Ю.Яновський).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терпляче — терпля́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- терпляче — ТЕРПЛЯ́ЧЕ. Присл. до терпля́чий 1, 2. Маковей, сидячи над апаратом, досить терпляче зносив незлобливі насмішки товаришів (О. Гончар); Вікторія кривилася, але терпляче переносила біль, не вимовила жодного слова (А. Словник української мови у 20 томах
- терпляче — Присл. до терплячий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- терпляче — Терпля́че, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- терпляче — ТЕРПЛЯ́ЧЕ. Присл. до терпля́чий 1, 2. Маковей, сидячи над апаратом, досить терпляче зносив незлобливі насмішки товаришів (Гончар, III, 1959, 59); Вікторія кривилася, але терпляче переносила біль, не вимовила жодного слова (Хижняк, Тамара, 1959, 221)... Словник української мови в 11 томах