тож

ТОЖ – ТО Ж

Тож, спол. Близький за значенням до "отже", "тому", "через те". Тож як мудрості доходиш, – хочеться і жить, і жить (П.Тичина); – В нього ж на усе своя мірка, свій погляд, своє розуміння добра і зла, честі й безчестя... Тож нічого дивного, що нам, дорослим, так важко з ним (О.Гончар). 2. присл. розм. Також. Народ за вікном тож крикнув:Василь! Василь! (Г.Квітка-Основ’яненко); –До французької мови й до музики добре я бралась; до танців тож (Марко Вовчок).

То ж, част. з част. Дев’ятий вал... Чи то ж була вода, що марне так розбилася об кручу? (Леся Українка); Народна пісня – то ж вона Усій землі окраса (М.Рильський); Чужого не руш! То ж людське (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тож — Тож: — також [52] Словник з творів Івана Франка
  2. тож — Розкажіть докладніше про функції слова тож Тож – 1. сполучник. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок зі сказаного; наближається значенням до таким чином, отже. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. тож — сп., отож; саме тому <�через те>; ЯК Ч. ж <н. тож треба так = треба ж так>. Словник синонімів Караванського
  4. тож — ТОЖ. 1. спол. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього, з якогось повідомлення, з чогось сказаного; наближається за знач. до спол. таким чином, отже. Словник української мови у 20 томах
  5. тож — тож 1 сполучник незмінювана словникова одиниця тож 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. тож — 1》 спол. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього, з якогось повідомлення, з чогось сказаного; наближається за знач. до спол. таким чином, отже. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тож — ТА́КО́Ж (таким же чином), ТАК СА́МО, ТЕЖ, ТОЖ діал. — Василю, ти переборщив, — сказав Тарас докірливо. — Вона також не знає міри (Вас. Шевчук); Нимидора мусила йти на панщину. Вона йшла на панщину — плакала, йшла з панщини — так само плакала (І. Словник синонімів української мови
  8. тож — Тож (тому, отже), сп., то́ж бо, то́ж пак, то́ж то. У ті да́вні часи́ лю́ди нічо́го не зна́ли про мідь, залі́зо, кри́цю, тож і ору́дували камі́нням. – Гара́зд. Тож слу́хайте (Гоголь) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тож — ТОЖ. 1. спол. Уживається звичайно на початку речення, в якому підсумовується щось, робиться висновок з попереднього, з якогось повідомлення, з чогось сказаного; наближається за знач. до спол. таким чином, отже. Словник української мови в 11 томах
  10. тож — Тож нар. Тоже, также. тож бо. То-то. Тож бо й горе, що не до любости. Мет. тож бо то й є. Въ томъ то и дѣло. тож пак! Еще бы. Словник української мови Грінченка