тому

Значення в інших словниках

1. тому — тому́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. тому — пр., того, через те <�це>, тим, з огляду на те; (з ппр. ч. от) |о|тож, отим, тим то; (з нст. і) то й <н. ліг, тому і змерз = ліг, то й змерз>. Словник синонімів Караванського
3. тому — ТОМУ́. 1. присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх [острови] і відходили далеко у відкрите море (З. Тулуб); Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Словник української мови у 20 томах
4. тому — 1》 присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. || Уживається в головному реченні як співвідносне слово із спол. що в підрядному причини. || у сполуч. зі сл. от, саме, тільки, і. Уживається для підсилення вказівки на причиновий зв'язок. 2》 присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тому — ТОМУ́ (внаслідок чого-небудь); ЧЕ́РЕЗ ТЕ, ТОГО́ розм., ЗАТИ́М розм., ТИМ розм. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх (З. Словник синонімів української мови
6. тому — Тому́, а тому́, присл.; тому́ ж, тому́ то, тому́ що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тому — ТОМУ́. 1. присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх [острови] і відходили далеко у відкрите море (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах