тому

тому́

1》 присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того.

|| Уживається в головному реченні як співвідносне слово із спол. що в підрядному причини.

|| у сполуч. зі сл. от, саме, тільки, і. Уживається для підсилення вказівки на причиновий зв'язок.

2》 присл. Указує на час, що минув від якоїсь дії, події, стану, в якому хто-, що-небудь перебував (перебувало) і т. ін. до моменту мовлення про них (у поєднанні зі словами, що вказують на проміжок часу).

3》 спол. У поєднанні зі спол. що уживається для приєднання підрядного речення причини до головного.

|| Уживається в складі складного сполучника тому що для приєднання підрядного речення причини до головного.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тому — тому́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тому — присл.: п’ять років тому, тиждень тому, з годину тому (не тому назад). Літературне слововживання
  3. тому — пр., того, через те <�це>, тим, з огляду на те; (з ппр. ч. от) |о|тож, отим, тим то; (з нст. і) то й <н. ліг, тому і змерз = ліг, то й змерз>. Словник синонімів Караванського
  4. тому — ТОМУ́. 1. присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх [острови] і відходили далеко у відкрите море (З. Тулуб); Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Словник української мови у 20 томах
  5. тому — ТОМУ́ (внаслідок чого-небудь); ЧЕ́РЕЗ ТЕ, ТОГО́ розм., ЗАТИ́М розм., ТИМ розм. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх (З. Словник синонімів української мови
  6. тому — Тому́, а тому́, присл.; тому́ ж, тому́ то, тому́ що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тому — ТОМУ́. 1. присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх [острови] і відходили далеко у відкрите море (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах