транс

Значення в інших словниках

1. транс — транс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. транс — [транс] -нсу, м. (ў) -н'с'і Орфоепічний словник української мови
3. транс — (мед.) запоморока Словник чужослів Павло Штепа
4. транс — (від франц. transe – страх) форма психічного розладу, що характеризується автоматичністю дій і вчинків у стані потьмарення свідомості. Словник іншомовних слів Мельничука
5. транс — ТРАНС, у, ч. Форма психічного розладу, що проявляється в затьмаренні свідомості та в автоматичному здійсненні різних учинків, дій. – А це не містифікація? – Можна перевірити! – Анатоль певний. – Це є справжній транс, глибокий сон – наслідок навіяння (Я. Словник української мови у 20 томах
6. транс — -у, ч. 1》 Форма психічного розладу, що проявляється в затьмаренні свідомості та в автоматичному здійсненні різних учинків, дій. || Підвищене нервове збудження з втратою контролю над своїми вчинками. 2》 Стан екстазу, ясновидіння і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. транс — Транс, -су, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. транс — ТРАНС, у, ч. Форма психічного розладу, що проявляється в затьмаренні свідомості та в автоматичному здійсненні різних учинків, дій. — А це не містифікація? — Можна перевірити! — Анатоль певний. — Це є справжній транс, глибокий сон — наслідок навіяння (Кач. Словник української мови в 11 томах