1. Словник української мови у 20 томах

транс

ТРАНС, у, ч.

Форма психічного розладу, що проявляється в затьмаренні свідомості та в автоматичному здійсненні різних учинків, дій.

– А це не містифікація? – Можна перевірити! – Анатоль певний. – Це є справжній транс, глибокий сон – наслідок навіяння (Я. Качура);

Ще древньогрецькі лікарі описували випадки, коли людина вночі при повному Місяці піднімалася з ліжка і з закритими очима, немов залишаючись у стані сну чи якогось трансу, виходила з дому, з неймовірною легкістю вилазила на дахи будинків, верхівки дерев (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Увесь цей день Коломинська перебувала наче в якомусь трансі. Робила все, що потрібно. Але робила це все якось бездумно, машинально (з газ.);

// Підвищене нервове збудження з втратою контролю над своїми вчинками.

У якомусь хворобливому трансі Марія поставила бідон під дровами й повернулася назад, до вбитого ворога (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. транс — транс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. транс — У. Короткочасний психічний розлад з утратою самоконтролю, що характеризується автоматичністю дій і вчинків у стані потьмарення свідомості; стан відчуження, екстазу, гіпнозу тощо: перебувати в трансі, хворобливий транс. Літературне слововживання
  3. транс — [транс] -нсу, м. (ў) -н'с'і Орфоепічний словник української мови
  4. транс — (мед.) запоморока Словник чужослів Павло Штепа
  5. транс — (від франц. transe – страх) форма психічного розладу, що характеризується автоматичністю дій і вчинків у стані потьмарення свідомості. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. транс — -у, ч. 1》 Форма психічного розладу, що проявляється в затьмаренні свідомості та в автоматичному здійсненні різних учинків, дій. || Підвищене нервове збудження з втратою контролю над своїми вчинками. 2》 Стан екстазу, ясновидіння і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. транс — Транс, -су, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. транс — ТРАНС, у, ч. Форма психічного розладу, що проявляється в затьмаренні свідомості та в автоматичному здійсненні різних учинків, дій. — А це не містифікація? — Можна перевірити! — Анатоль певний. — Це є справжній транс, глибокий сон — наслідок навіяння (Кач. Словник української мови в 11 томах