узурпація
Ї, ор. -єю. Незаконне захоплення влади або привласнення чужих прав на щось, якихось досягнень тощо. Обіймемось та підемо в левади, В поля й луги, в гаї широкошумні, Чи не розвіємо тяжкої там досади На узурпації, на захвати безумні (П.Куліш).
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узурпація — узурпа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- узурпація — УЗУРПА́ЦІЯ, ї, ж. Незаконне захоплення влади в країні або привласнення чужих прав на що-небудь, чиїхсь досягнень і т. ін. Обіймемось та підемо в левади, В поля, в луги, в гаї широкошумні, Чи не розвіємо тяжкої там досади На узурпації... Словник української мови у 20 томах
- узурпація — -ї, ж. Незаконне захоплення влади в країні або привласнення чужих прав на що-небудь, чиїхсь досягнень і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узурпація — узурпа́ція (лат. usurpatio) протизаконне захоплення влади; привласнення чиїхось прав на що-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- узурпація — Узурпа́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- узурпація — УЗУРПА́ЦІЯ, ї, ж. Незаконне захоплення влади в країні або привласнення чужих прав на що-небудь, чиїхсь досягнень і т. ін. Обіймемось та підемо в левади, В поля, в луги, в гаї широкошумні, Чи не розвіємо тяжкої там досади На узурпації... Словник української мови в 11 томах