1. Літературне слововживання

унія

Ї, ор. -єю. 1. Об’єднання, союз держав (під владою одного монарха, на основі договору). 2. Об’єднання православної і католицької церкви під владою Папи Римського при збереженні традиційних форм православної обрядовості. 3. Назва міжнародних адміністративних союзів.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унія — у́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. унія — Спілка, об'єднання, союз. Словник синонімів Караванського
  3. унія — див. угода Словник синонімів Вусика
  4. унія — Злука, сполука, прилука, з'єдна, поєдна, див. юнія Словник чужослів Павло Штепа
  5. унія — -ї, ж. 1》 Об'єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. 2》 Об'єднання православної церкви з католицькою під владою Папи Римського. 3》 Назва міжнародних адміністративних союзів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. унія — У́НІЯ, ї, ж. 1. Об'єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. У 1385 році литовський князь Ягайло уклав з польськими панами договір про унію (об'єднання) Литви з Польщею (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  7. унія — у́нія (лат. unio – єдність, об’єднання) 1. Об’єднання держав під владою одного монарха; союз держав. 2. Назва міжнародних адміністративних союзів. 3. У. церковна – об’єднання католицької та православної церкви під зверхністю папи римського. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. Унія — Скорочена назва Сполучених Штатів, вживана у XVIII-XIX ст.; під час громадянської війни означала штати Півночі. Універсальний словник-енциклопедія
  9. унія — У́нія, -нії, -нією; у́нії, у́ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. унія — У́НІЯ, ї, ж. 1. Об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. У 1385 році литовський князь Ягайло уклав з польськими панами договір про унію (об’єднання) Литви з Польщею (Іст. СРСР, І, 1957, 93). Словник української мови в 11 томах
  11. унія — рос. уния 1. Союз держав, територій, міжнародних співтовариств. 2. Постійні міжнародні організації адміністративного, інформативного, технічного характеру. Eкономічна енциклопедія
  12. унія — У́нія, унії ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо. ЗОЮР. І. 262. Словник української мови Грінченка