уставка

УСТАВКА – ВСТАВКА (УСТАВКА)

Уставка. Вишита вставлена смужка на плечах жіночої сорочки. Малинові оксамитові обшивки та уставки простягались аж до пліч (І.Нечуй-Левицький); Дуже до лиця їй був гуцульський одяг: і сорочка вишивана з уставками, і киптар писаний, сухозлоттю золочений (В.Гжицький).

Вставка (уставка). Будь-що вставлене: орнаментальна вставка, вставка (уставка) в рукопису.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уставка — у́ставка іменник жіночого роду вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки уста́вка іменник жіночого роду щось вставлене Орфографічний словник української мови
  2. уставка — [ўстаўка] = вставка -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -авок Орфоепічний словник української мови
  3. уставка — У́СТАВКА (ВУ́СТАВКА), и, ж. Вишита вставлена смуга в жіночій або чоловічій сорочці. Сорочки шили з уставками, густо збирали зубчиками на шиї та по низу рукавів. Рукава теж пришивалися зборами до уставок (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. уставка — I уст`авка(вставка), -и, ж. Те, що вставлене. II `уставка-и, ж. Вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уставка — ВСТА́ВКА (те, що вставлене у щось якимсь чином); ВШИ́ВКА (УШИ́ВКА) (тільки вшите); У́СТАВКА розм. (певна частина крою сорочки). Раїса брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (М. Коцюбинський); Піджачки з плисовими вшивками на рукавах (П. Словник синонімів української мови
  6. уставка — У́СТАВКА, и, ж. Вишита вставлена смуга на плечах жіночої сорочки. Сорочки шили з уставками, густо збирали зубчиками на шиї та по низу рукавів. Рукава теж пришивалися зборами до уставок (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
  7. уставка — У́ставка, -ки ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541. Словник української мови Грінченка