утилізація

Значення в інших словниках

1. утилізація — утиліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. утилізація — (покидьків) використання Словник синонімів Караванського
3. утилізація — [утиел'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. утилізація — УТИЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Використання чого-небудь для переробки. Вітамін В12 бере участь у процесах кровотворення, активізує білковий обмін, сприяє утилізації тканинами амінокислот, що циркулюють у крові (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
5. утилізація — -ї, ж. 1》 Використання чого-небудь для переробки. || Використання будь-яких відходів або лишків як сировини, напівфабрикатів, палива, добрива і т. ін. 2》 У системах обробки інформації – процедура перегляду пам'яті ЕОМ та вилучення з неї непотрібних даних. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. утилізація — утиліза́ція (від лат. utilis – корисний) використання чогось для переробки; доцільне застосування відходів, лишків у господарстві. Словник іншомовних слів Мельничука
7. утилізація — Використання відходів або відпрацьованих елементів для виготовлення нових продуктів, напр., використаних шин — як палива, макулатури — для виробництва паперу. Універсальний словник-енциклопедія
8. утилізація — Утиліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. утилізація — УТИЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Використання чого-небудь для переробки. Вітамін В12 бере участь у процесах кровотворення, активізує білковий обмін, сприяє утилізації тканинами амінокислот, що циркулюють у крові (Наука.. Словник української мови в 11 томах
10. утилізація — рос. утилизация (від латин. utilis — корисний) — доцільне використання відходів виробництва і споживання; використання ресурсів, що не знаходять свого прямого застосування за призначенням. Eкономічна енциклопедія