утискувати

УТИСКУВАТИ, УТИСКАТИ – ВТИСКУВАТИ, ВТИСКАТИ

Утискувати, -ую, -уєш, утискати. Насильно, несправедливо обмежувати чиїсь права та дії, піддавати утиску.

В усіх інших значеннях утискувати, утискати вживаються паралельно зі втискувати, втискати.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утискувати — утискувати – втискувати Утискувати, утискати – насильно, несправедливо обмежувати чиїсь права та дії, піддавати утиску. У всіх інших значеннях вживаються паралельно із втискувати, втискати. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. утискувати — ути́скувати 1 дієслово недоконаного виду бгати, впихати ути́скувати 2 дієслово недоконаного виду пригноблювати Орфографічний словник української мови
  3. утискувати — Обмежувати в правах, переслідувати, с. пригнічувати, гнобити, наступати на горло <�хвіст>, прикручувати хвоста, брати за горло Словник синонімів Караванського
  4. утискувати — див. давити; кривдити Словник синонімів Вусика
  5. утискувати — УТИ́СКУВАТИ¹, ую, уєш і УТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. ути́снув, нула, ло і ути́с, ла, ло; док., кого. Піддавати утиску, гнобити. – Хіба не багатії вас [бідних] утискають? Хіба не вони тягнуть вас на суди?... Словник української мови у 20 томах
  6. утискувати — I -ую, -уєш і утискати, -аю, -аєш, недок., утиснути, -ну, -неш; мин. ч. утиснув, -нула, -нуло і утис, -ла, -ло; док., перех. Піддавати утиску. II див. втискати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. утискувати — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ... Словник синонімів української мови
  8. утискувати — Утиска́ти, -ка́ю, -ка́єш і ути́скувати, -кую, -куєш кого (пригно́блювати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. утискувати — УТИ́СКУВАТИ¹, ую, уєш і УТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. ути́снув, нула, ло і ути́с, ла, ло; док., перех. Піддавати утиску. — Хіба не багатії вас [бідних] утискають? Хіба не вони тягнуть вас на суди?... Словник української мови в 11 томах