форсувати

ФОРСУВАТИ – ФОРСИТИ

Форсувати, -ую, -уєш. Прискорювати розвиток чогось, посилення чого-небудь; у військовій справі – долати природну перешкоду на місцевості: форсувати підготовку, форсувати процес, форсувати справу, форсувати голос, форсувати водні рубежі.

Форсити, форшу, форсиш, розм. Виставляти напоказ що-небудь, прагнути вразити чимось (одягом, манерами). Була осінь, солом’яні брилі вже не йшли в сезон, але день випав зовсім літній, а вуличні гуляки тим і форсили, що починали літо першими, а закінчували останніми (Ю.Смолич).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

форсувати — форсува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
форсувати — Форсува́ти. Підсилювати, напружувати. Слава Богу, що Ви годні знову працювати; та вже не форсуйте надто силами (Коб., Листи, 157, 564); Ми дуже добре знаємо, чому наші „щирі зверхники з одного боку нам відраджують учити ся боголословія... Українська літературна мова на Буковині
форсувати — (процес) прискорювати, пришвидчувати; В-Й (перешкоду) долати, (річку) переправлятися через. Словник синонімів Караванського
форсувати — див. приспішувати, прискорювати, торопити, ургувати Словник чужослів Павло Штепа
форсувати — ФОРСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Діючи певним чином, прискорювати проходження, здійснення, розвиток і т. ін. чого-небудь. Преображенський теж форсує роботу в південному тунелі (Іван Ле); – Ви таки хочете форсувати справу... Словник української мови у 20 томах
форсувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Діючи певним чином, прискорювати проходження, здійснення, розвиток і т. ін. чого-небудь. || Прискорювати час настання, здійснення чого-небудь. 2》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
форсувати — форсува́ти (франц. forcer, від force – сила) прискорювати, посилювати, долати. Словник іншомовних слів Мельничука
форсувати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
форсувати — Форсува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
форсувати — ФОРСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Діючи певним чином, прискорювати проходження, здійснення, розвиток і т. ін. чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
форсувати — рос. форсировать прискорювати, приспішувати, посилювати, долати. Eкономічна енциклопедія