чаруюче

ЧАРУЮЧЕ – ЧАРУЮЧИ

Чаруюче, присл. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напрочуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (переклад П.Грабовського).

Чаруючи. Дієприсл. від чарувати. Сяючі погляди, якими Шура осипала Черниша на вогневій, так досі й сяяли на ньому, чаруючи Маковея (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаруюче — ЧАРУ́ЮЧЕ. Присл. до чару́ючий 2. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напрочуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  2. чаруюче — Чару́юче, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)