чернечий

ЧЕРНЕЧИЙ – ЧЕРНИЧИЙ

Чернечий. Прикм. від чернець.

Черничий. Прикм. від черниця.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чернечий — черне́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. чернечий — Монаший, схимницький, капуцинський, П. аскетичний, чернецький Словник синонімів Караванського
  3. чернечий — ЧЕРНЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черне́ць. – Іди в ченці .. Ге-ге, не хочеться проміняти світові розкоші на чернечу службу – га? (Марко Вовчок); [Герасим:] Я, бач, старче божий, при цьому монастиреві сторожем, змалку тут виріс... Словник української мови у 20 томах
  4. чернечий — ЧЕРНЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черне́ць. — Іди в ченці.. Ге-ге, не хочеться проміняти світові розкоші на чернечу службу — га? (Вовчок, VI, 1956, 254); [Герасим:] Я, бач, старче божий, при цьому монастиреві сторожем, змалку тут виріс... Словник української мови в 11 томах
  5. чернечий — [чеирнечией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  6. чернечий — -а, -е. Прикм. до чернець. || Належний ченцеві, черниці, такий, як у ченця, черниці. || Наданий монастирю, ченцям. || перен. Власт. ченцю, черниці; який свідчить про аскетичну стриманість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чернечий — Черне́чий, -ча, -че (від черне́ць) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чернечий — Чернечий, -а, -е = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. Надів на себе рясу чернечу. Рудч. Ск. II. 148. Словник української мови Грінченка