1. Словник української мови в 11 томах

чернечий

ЧЕРНЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черне́ць.

— Іди в ченці.. Ге-ге, не хочеться проміняти світові розкоші на чернечу службу — га? (Вовчок, VI, 1956, 254);

[Герасим:] Я, бач, старче божий, при цьому монастиреві сторожем, змалку тут виріс, то мені надолужило чернече життя та їх святі співи (Мирний, V, 1955, 77);

// Належний ченцеві, черниці, такий, як у ченця, черниці.

Тільки матушка Раїса, здається, не змінилась. .. Ті ж чотки, та ж чорна хустка і чорна сукня, схожа на чернечу рясу (Донч., III, 1956, 31);

// Наданий монастирю, ченцям.

— Осіли [посполиті] на рангових або на магістратських та на чернечих грунтах, або у шляхти та в козаків підсусідками (П. Куліш, Вибр., 1969, 117);

// перен. Власт. ченцю, черниці; який свідчить про аскетичну стриманість.

Чорне убрання і гладко причесане волосся, чорне, з чималою сивизною, надають жінці чернечий вигляд (Л. Укр., III, 1952, 591);

Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романів, дзеркальце в квітках — усе кудись спливло з маленького столика.. У кімнаті віє чернечим спокоєм (Вас., І, 1959, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чернечий — ЧЕРНЕЧИЙ – ЧЕРНИЧИЙ Чернечий. Прикм. від чернець. Черничий. Прикм. від черниця. Літературне слововживання
  2. чернечий — Монаший, схимницький, капуцинський, П. аскетичний, чернецький Словник синонімів Караванського
  3. чернечий — [чеирнечией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  4. чернечий — ЧЕРНЕ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до черне́ць. – Іди в ченці .. Ге-ге, не хочеться проміняти світові розкоші на чернечу службу – га? (Марко Вовчок); [Герасим:] Я, бач, старче божий, при цьому монастиреві сторожем, змалку тут виріс... Словник української мови у 20 томах
  5. чернечий — черне́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. чернечий — -а, -е. Прикм. до чернець. || Належний ченцеві, черниці, такий, як у ченця, черниці. || Наданий монастирю, ченцям. || перен. Власт. ченцю, черниці; який свідчить про аскетичну стриманість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чернечий — Черне́чий, -ча, -че (від черне́ць) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чернечий — Чернечий, -а, -е = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. Надів на себе рясу чернечу. Рудч. Ск. II. 148. Словник української мови Грінченка