шаріат

У. Сукупність правничих і релігійних норм, які ґрунтуються на Корані; мусульманське право.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаріат — шаріа́т (від араб. шаріа – належний шлях) система норм мусульманського феодального права, а також релігійно-обрядових настанов і правил, що мають силу закону для мусульман. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. шаріат — ШАРІА́Т, у, ч. У мусульман — система норм феодального права, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону. — Ішанам з обителі нічого іншого не лишається... Словник української мови в 11 томах
  3. шаріат — шаріа́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шаріат — ШАРІА́Т, у, ч. У мусульман – система норм феодального права, які ґрунтуються на Корані, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону. Словник української мови у 20 томах
  5. шаріат — Мусульманське релігійне право, яке міститься в Корані; обов'язкове для усіх віруючих, які визнають іслам (право ісламу). Універсальний словник-енциклопедія
  6. шаріат — -у, ч. У мусульман – система норм феодального права, а також релігійно-обрядових настанов і правил, що мають силу закону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шаріат — рос. шариат система норм мусульманського права, а також релігійно-обрядових настанов і правил, що мають силу закону для мусульман. Eкономічна енциклопедія