шлюп

ШЛЮП – ШЛЮПКА

Шлюп, -а. 1. Трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами. 3. Тихохідний сторожовий корабель.

Шлюпка. Невелике безпалубне судно, яке використовується переважно на морі.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлюп — -а, ч. 1》 У флоті 18-19 ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2》 Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне). 3》 У деяких сучасних іноземних флотах – тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шлюп — Вітрильне судно з 1 щоглою і 2 вітрилами: бермудським або ґафельним ґротом і фоком, що піднімається на штагу перед щоглою. Універсальний словник-енциклопедія
  3. шлюп — ШЛЮП, а, ч. 1. У флоті XVIII-XIX ст.— трищогловий корабель з прямими вітрилами. Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (Добр. Словник української мови в 11 томах
  4. шлюп — ШЛЮП, а, ч. 1. У флоті XVIII–XIX ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (С. Словник української мови у 20 томах
  5. шлюп — шлюп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. шлюп — (голл. sloep) 1. Військовий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і бригом. 2. Тип вітрильного спорядження для однощоглових спортивних яхт. Словник іншомовних слів Мельничука