шлюп
ШЛЮП, а, ч.
1. У флоті XVIII-XIX ст.— трищогловий корабель з прямими вітрилами.
Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (Добр., Очак. розмир, 1965, 104);
В березні 1819 р. був [Г. С. Шишмарьов] призначений помічником начальника експедиції і командиром шлюпа "Благонамеренный" (Видатні вітч. географи.., 1954, 52).
2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне).
3. У деяких сучасних іноземних флотах — тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шлюп — ШЛЮП – ШЛЮПКА Шлюп, -а. 1. Трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами. 3. Тихохідний сторожовий корабель. Шлюпка. Невелике безпалубне судно, яке використовується переважно на морі. Літературне слововживання
- шлюп — ШЛЮП, а, ч. 1. У флоті XVIII–XIX ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (С. Словник української мови у 20 томах
- шлюп — шлюп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шлюп — -а, ч. 1》 У флоті 18-19 ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2》 Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне). 3》 У деяких сучасних іноземних флотах – тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шлюп — (голл. sloep) 1. Військовий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і бригом. 2. Тип вітрильного спорядження для однощоглових спортивних яхт. Словник іншомовних слів Мельничука
- шлюп — Вітрильне судно з 1 щоглою і 2 вітрилами: бермудським або ґафельним ґротом і фоком, що піднімається на штагу перед щоглою. Універсальний словник-енциклопедія