1. Літературне слововживання

ідіотизм

ІДІОТИЗМ – ІДІОТСТВО – ІДІОТІЯ

Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький). 2. розм. Дурість, безглуздя. "Звичайно, це ідіотизм, це казна-що, – подумав [Андрій] в ту ж мить. – Показувати перед Марією свою владу" (Ю.Бедзик).

Ідіотство, розм. Те саме, що ідіотизм 2.

Ідіотія, -ї, ор. -єю. Психічна хвороба; недоумство.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотизм — див. нісенітниця Словник синонімів Вусика
  2. ідіотизм — ідіоти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ідіотизм — -у, ч. 1》 Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності. 2》 розм. Дурість, глупота, безглуздя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ідіотизм — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. ідіотизм — Ідіоти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ідіотизм — ІДІОТИ́ЗМ, у, ч. 1. Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності. 2. розм. Дурість, глупота, безглуздя. Словник української мови в 11 томах