1. Словник української мови в 11 томах

ідіотизм

ІДІОТИ́ЗМ, у, ч.

1. Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності.

2. розм. Дурість, глупота, безглуздя.

Самодержавство залишило у спадщину відсталу, неграмотну країну з глухими закутками, ідіотизмом сільського життя, де основну масу населення становив зашкарублий і затурканий мужик (Ком. Укр., 4, 1965, 5);

Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіотизм — ІДІОТИЗМ – ІДІОТСТВО – ІДІОТІЯ Ідіотизм, -у. 1. Те саме, що ідіотія: впасти в ідіотизм. Недоук посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Ю.Збанацький). 2. розм. Дурість, безглуздя. Літературне слововживання
  2. ідіотизм — див. нісенітниця Словник синонімів Вусика
  3. ідіотизм — ідіоти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ідіотизм — -у, ч. 1》 Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності. 2》 розм. Дурість, глупота, безглуздя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ідіотизм — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. ідіотизм — Ідіоти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)