ідіот

ІДІО́Т, а, ч.

1. Людина, хвора на ідіотизм (у 1 знач.).

Якщо щитовидна залоза недорозвинена, то.. розумовий розвиток таких дітей також недостатній, і вони часто стають ідіотами (Шк. гігієна, 1954, 99);

Ідіоти — зовсім не життєздатні істоти і, як правило, гинуть в перші роки життя (Наука.., 9, 1962, 53).

2. лайл. Дурень, недоумкувата людина.

[Милевський:] Чого ви такий понурий? [Орест:] Чорт приніс язикатого Острожина,— ідіот! (Л. Укр., II, 1951, 15);

[Слідчий:] Замовчи! Ідіот! Божевільний мерзотник! (Лев., Драми.., 1967, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідіот — Недоумок, йолоп, слабий на голову, маніяк, кретин; ЛАЙ. дурень, бевзь, бовдур. Словник синонімів Караванського
  2. ідіот — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. ідіот — див. кретин, дурак, елігофренний, недоумок, безтолковий, тугодум, бездарний Словник чужослів Павло Штепа
  4. ідіот — ідіо́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. ідіот — (-а) ч.; мол.; жарт. Фотоапарат невеликого розміру з авторегуляцією. Я не вмію фотографувати, навіть "мильницею", навіть "ідіотом" — у мене переважно виходять безформні уламки стін, дерев, інтер'єрів та людей, якщо взагалі що-небудь виходить (Ю. Андрухович: День, 17.08.1999). Словник жарґонної лексики української мови
  6. ідіот — -а, ч. 1》 Людина, хвора на ідіотизм (у 1 знач.). 2》 лайл. Дурень, недоумкувата людина, невіглас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ідіот — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. ідіот — Ідіо́т, -та; ідіо́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)