ідіот

Значення в інших словниках

1. ідіот — див. дурний Словник синонімів Вусика
2. ідіот — див. кретин, дурак, елігофренний, недоумок, безтолковий, тугодум, бездарний Словник чужослів Павло Штепа
3. ідіот — ідіо́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
4. ідіот — (-а) ч.; мол.; жарт. Фотоапарат невеликого розміру з авторегуляцією. Я не вмію фотографувати, навіть "мильницею", навіть "ідіотом" — у мене переважно виходять безформні уламки стін, дерев, інтер'єрів та людей, якщо взагалі що-небудь виходить (Ю. Андрухович: День, 17.08.1999). Словник жарґонної лексики української мови
5. ідіот — -а, ч. 1》 Людина, хвора на ідіотизм (у 1 знач.). 2》 лайл. Дурень, недоумкувата людина, невіглас. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ідіот — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
7. ідіот — Ідіо́т, -та; ідіо́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ідіот — ІДІО́Т, а, ч. 1. Людина, хвора на ідіотизм (у 1 знач.). Якщо щитовидна залоза недорозвинена, то.. розумовий розвиток таких дітей також недостатній, і вони часто стають ідіотами (Шк. Словник української мови в 11 томах