імпульсивний

ІМПУЛЬСИВНИЙ, ІМПУЛЬСІЙНИЙ – ІМПУЛЬСНИЙ

Імпульсивний, рідше імпульсійний. Схильний діяти під впливом випадкового спонукання, імпульсу; зумовлений імпульсом: надто імпульсивна людина, імпульсивна дія.

Імпульсний. Пов’язаний з електричними імпульсами: імпульсний генератор.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

імпульсивний — Рвучкий, поривчастий; пор. ІНСТИНКТИВНИЙ. Словник синонімів Караванського
імпульсивний — Гарячковий, гарячий, загарливий, палкий, запальний, захопливий, шпаркий Словник чужослів Павло Штепа
імпульсивний — рос. импульсивный (від латин. impulsivus — спонукальний) — поривчастий, той, що діє під впливом першої спонуки. Eкономічна енциклопедія
імпульсивний — імпульси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
імпульсивний — -а, -е. 1》 Схильний діяти під впливом раптового спонукання (імпульсу). 2》 Зумовлений імпульсом (у 1 знач.). Імпульсивний вчинок. Імпульсивна дія — стрімка немотивована дія, яка раптово здійснюється і триває секунди або хвилини; ознака психічного розладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
імпульсивний — імпульси́вний (від лат. impulsivus – спонукальний) поривчастий, той, що діє під впливом першої спонуки. Словник іншомовних слів Мельничука
імпульсивний — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
імпульсивний — Імпульси́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
імпульсивний — ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, а, е. 1. Схильний діяти під впливом раптового спонукання (імпульсу). Як людина надзвичайно нервова та імпульсивна, він [П. Куліш] шарпав своїх молодих прибічників то в одну, то в другу сторону (Фр. Словник української мови в 11 томах