імпульсивний

ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм., ПОРИ́ВЧАТИЙ рідко, ОПРИ́ШКУВАТИЙ рідко, ЗАПА́ЛЬЧАСТИЙ рідко, ОПРИ́СКЛИВИЙ розм. рідко. Він постав в її уяві таким, якого вона знала завжди, — запальним, одвертим, чесним (А. Шиян); — От бачиш, який ти став гарячий, — примирливо заговорив майстер (М. Ю. Тарновський); А дочка, на лихо собі, гаряча вдалася: ніколи було не змовчить (Панас Мирний); Тодозя своєю жіночою вродою та почуванням вгадала, що в князя була й справді вдача незвичайно палка, нервова, навіть психопатична, не здатна до поміркування (І. Нечуй-Левицький); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди (В. Козаченко); Для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного (Г. Хоткевич); — Та й азартний же хлопець, як та іскра (С. Васильченко); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, .. експансивна і жвава (І. Кочерга); До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах); Поважний Іван Бриль коротким порухом руки спинив гарячкуватого.. Максима Колиберду (Ю. Смолич); — Навіть не присниться тобі, який в тебе браток загонистий та відчайдушний (П. Козланюк); Чудна ся Параска і не сердита мов — тілько, як порох, палюча (Панас Мирний); Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться (Словник Б. Грінченка). — Пор. 2. емоці́йний, 1. нестри́маний, 2. пори́вчастий.

ПОРИ́ВЧАСТИЙ (схильний до захоплення, до бурхливого вияву своїх почуттів), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙ рідше, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ (схильний діяти під впливом раптового спонукання, імпульсу). Любила (стара) сина, але не могла не бачити, що для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка (Г. Хоткевич); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди, заступався і за себе, і за інших (В. Козаченко); Надто багато в них (молодих) енергії, надто вони поривисті, надто вимогливі (П. Загребельний); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, з гордою поставою, з нахилом до повноти, але експансивна і жвава (І. Кочерга); Воля був дуже розсудливий, зовсім не плакав, ще й заспокоював Фелікса, який удався гарячий, імпульсивний і не вмів себе стримувати (Ю. Яновський). — Пор. 1. запальни́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпульсивний — ІМПУЛЬСИВНИЙ, ІМПУЛЬСІЙНИЙ – ІМПУЛЬСНИЙ Імпульсивний, рідше імпульсійний. Схильний діяти під впливом випадкового спонукання, імпульсу; зумовлений імпульсом: надто імпульсивна людина, імпульсивна дія. Імпульсний. Пов’язаний з електричними імпульсами: імпульсний генератор. Літературне слововживання
  2. імпульсивний — Рвучкий, поривчастий; пор. ІНСТИНКТИВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. імпульсивний — Гарячковий, гарячий, загарливий, палкий, запальний, захопливий, шпаркий Словник чужослів Павло Штепа
  4. імпульсивний — рос. импульсивный (від латин. impulsivus — спонукальний) — поривчастий, той, що діє під впливом першої спонуки. Eкономічна енциклопедія
  5. імпульсивний — імпульси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. імпульсивний — -а, -е. 1》 Схильний діяти під впливом раптового спонукання (імпульсу). 2》 Зумовлений імпульсом (у 1 знач.). Імпульсивний вчинок. Імпульсивна дія — стрімка немотивована дія, яка раптово здійснюється і триває секунди або хвилини; ознака психічного розладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. імпульсивний — імпульси́вний (від лат. impulsivus – спонукальний) поривчастий, той, що діє під впливом першої спонуки. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. імпульсивний — Імпульси́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. імпульсивний — ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, а, е. 1. Схильний діяти під впливом раптового спонукання (імпульсу). Як людина надзвичайно нервова та імпульсивна, він [П. Куліш] шарпав своїх молодих прибічників то в одну, то в другу сторону (Фр. Словник української мови в 11 томах